Совецький час. Небагатий колгосп. Колгоспники зібралися на загальні збори у клубі.
Сидять, чекають, а голови колгоспу нема. Чекають десять хвилин, п'ятнадцять, двадцять - нема. Почали вже турбуватись.
Через пів-години від удару відчиняються двері, забігає голова, біжить на сцену, знімає капелюха, б'є його об підлогу і каже:
— Ну все, однією проблемою менше.
З зала йому кричать: — А що, Петровичу, може косарку відремонтували?
— Ні.
— Може паливо завезли?
— Ні. Хуй стояти перестав.