Совецький час. Небагатий колгосп. Колгоспники зібралися на загальні збори у клубі.
Сидять, чекають, а голови колгоспу нема. Чекають десять хвилин, п'ятнадцять, двадцять - нема. Почали вже турбуватись. Чекають...
Через пів-години від удару відчиняються двері, забігає голова, біжить на сцену, б'є капелюхом об підлогу і каже:
— Ну все, однією проблемою менше.
З зала йому кричать:
— А що, Петровичу, може косарку відремонтували?
— Ні.
— Може паливо завезли?
— Ні.
— А шо?
— Хуй стояти перестав.